«…і забули нагад, що говорить до вас, як синів: Мій сину, не нехтуй Господньої кари, і не знемагай, коли Він докоряє тобі. Бо Господь, кого любить, того Він карає, і б\'є кожного сина, якого приймає!..»
Євр.12:5-7; 11.
Чомусь, забула хто я є,
Що Ти, Господь, завжди Той Самий,
Твоя любов навік живе,
Хоча караєш, докоряєш.
Забула: «Ви – народ святий»,
Забула: «Ви – священство царське».
О, Господи, Ти – Бог живий!
«Скидай лахміття грішне, рабське».
Печалі, смутку я не жду…
Та Ти все бачиш, направляєш,
Коли з гріхом дружу, живу,
То по-любові Ти караєш.
Та Ти приймаєш! Такий Бог!
Цю милість важко зрозуміти:
«Ти не одна, підем удвох,
В терпіннях хочу тебе вчити.
І ти научена збагнеш,
Як важко мусив Я терпіти.
Не осуд, прощення приймеш.
Я буду, буду Я любити!»
Відкинув…не хотілось жить…
А Він промовив: «Я – приймаю».
Спіши і ти, як Я любить,
Скажи усім: « Я їх прощаю.
В твоїх печалях й Я скорблю,
І вчу, як батько учить сина.
Та Я – приймаю, Я – люблю!
Не забувай, що ми родина!"
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Почему вымирает Россия , Украина... - Любовь Дударева Я постоянно говорю с Богом о наболевщем.
Я живу в Голландии и получаю читыми зарплату 1500 евро.Работа диетологом.Я покупаю тут килограмм камбалы за 1,5 евро. Моя мама живет в России.Она платит за килограмм кабалы около 3,5 евро( 140 рублей).ее пенсия-100 долларов.
Потом я прочла, что Дальний Восток сдается в аренду Китаю на 75 лет. Без мнения народа.
И опять нищий народ не получит ничего.
В России в маленьких городках едят кошек от голода.
Я стала говорить с Богом- почему так. И Он мне ответил- ты не можешь вымолить весь народ передо Мною.
ОНИ сами должны это сделать.
И они будут жить очень счастливо, если будут ИСКАТЬ МЕНЯ , БОГА ЖИВОГО, И МОЕЙ МИЛОСТИ.
